Римські цифри – це спосіб запису чисел за допомогою літер латинського алфавіту. На відміну від звичайного запису чисел (арабські числа, десяткова система), римські числа є непозиційною числовою системою. Римські числа не підходять для математичних обчислень. Наприклад, множення в цьому записі є значно складнішим, ніж у десятковій системі. Проте римські числа все ще використовуються, наприклад, для позначення років на пам’ятниках, на годинниках, для нумерації розділів у книгах тощо.

Основні римські цифри: I, V, X, L, C, D, M. Їх значення такі:

Інші числа створюються шляхом поєднання та повторення символів. Символи розташовуються один після одного у порядку зростання величини. Для скорочення запису використовується віднімання, коли менший символ передує більшому. Наприклад: