Абсолютна і відносна частоти

Статистична сукупність має обсяг n, оскільки вона містить саме n одиниць. Наприклад, статистичною сукупністю з обсягом 10 може бути група з 10 дітей з третього класу. Окремі учні та учениці є одиницями статистичної сукупності.

Приклади статистичних ознак, які можуть нас цікавити: ім’я, зріст або оцінка з природознавства. Припустімо, що імена дітей нашої групи з десяти учнів такі: Анна, Єва, Ян, Ян, Ян, Ванесса, Ванесса, Маринка, Гліб, Миколка.

Отже, ознака імені в нашій статистичній сукупності набуває семи різних значень: Анна, Єва, Ян, Ванесса, Маринка, Гліб, Миколка. Деякі діти можуть мати однакові імена.

Абсолютна частота значення ознаки в даній статистичній сукупності – це кількість одиниць статистичної сукупності, які мають дане значення ознаки.

Наприклад, абсолютна частота значення „Ян“ ознаки імені становить 3, оскільки у групі є три учні на ім’я Ян. Абсолютна частота значення „Єва“ ознаки імені становить 1.

Відносна частота значення ознаки в даній статистичній сукупності обчислюється як частка кількості одиниць з даним значенням ознаки до загальної кількості одиниць статистичної сукупності. Також можна сказати, що відносна частота значення ознаки – це частка абсолютної частоти цього значення ознаки та обсягу n статистичної сукупності. Відносна частота подається як число в інтервалі [0,1] або у відсотках.

Наприклад, відносна частота значення „Ванесса“ ознаки імені дорівнює \frac{2}{10}=0{,}2, оскільки у групі загалом з десяти дітей є дві учениці на ім’я Ванесса. Відносну частоту значення „Ванесса“ ознаки імені можна записати також як 20\ \%.

Сума абсолютних частот усіх значень однієї ознаки дорівнює обсягу n даної статистичної сукупності.

Сума відносних частот усіх значень однієї ознаки дорівнює 1 або 100\ \%.